СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ
СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ
Стратегія ГО «Мережі екостанцій України» щодо збереження та відновлення біорізноманіття в умовах збройного конфліктута у післявоєнний період 2022 – 2024
Проблема
Війна з рф та військова стратегія «випаленої землі», тотального руйнування громад, застосування заборонених видів зброї, яку сповідують збройні сили рф створює катастрофічні загрози для навколишнього природного середовища, зокрема біорізноманіття. Існують ризики знищення колосальної кількості рідкісних та цінних видів флори та фауни.
Війна з рф та військова стратегія «випаленої землі», тотального руйнування громад, застосування заборонених видів зброї, яку сповідують збройні сили рф створює катастрофічні загрози для навколишнього природного середовища, зокрема біорізноманіття. Існують ризики знищення колосальної кількості рідкісних та цінних видів флори та фауни.
Місія Мережі для попередження катастрофи втрати біорізноманіття в умовах збройного конфлікту
Сприяти створенню необхідних інституційних умов для збереження та відновлення біорізноманіття на рівні територіальних громад України, які зазнають ураження від бойових дій. Коли мова йде про інституційні умови, доречно враховувати наступні аспекти формування сильних інституцій: (1) формування політик, нормативної бази щодо діяльності організацій, які забезпечують збереження та відновлення біорізноманіття; (2) формування постійних джерел ресурсного забезпечення, в тому числі фінансового; (3) формування мережі організацій на чітко визначених засадах управлінської культури, принципів менеджменту, які гарантують організаційну стійкість; (4) формування сталої системи підготовки кадрів.
Сприяти створенню необхідних інституційних умов для збереження та відновлення біорізноманіття на рівні територіальних громад України, які зазнають ураження від бойових дій. Коли мова йде про інституційні умови, доречно враховувати наступні аспекти формування сильних інституцій: (1) формування політик, нормативної бази щодо діяльності організацій, які забезпечують збереження та відновлення біорізноманіття; (2) формування постійних джерел ресурсного забезпечення, в тому числі фінансового; (3) формування мережі організацій на чітко визначених засадах управлінської культури, принципів менеджменту, які гарантують організаційну стійкість; (4) формування сталої системи підготовки кадрів.
Завдання Мережі для виконання місії (перелік у порядку пріоритетності)
1. Використати всі наявні ресурси для здійснення моніторингу втрат біорізноманіття в уражених бойовими діями конфліктах: формування волонтерських моніторингових груп, які забезпечують одночасно і гуманітарну підтримку і моніторинг екологічної шкоди; розробка надійної методології моніторингу втрат біорізноманіття; мобілізація фінансових ресурсів; створення інформаційної системи бази дати втрат біорізноманіття;
2. Формування типових політик із збереження біорізноманіття в умовах бойових дій: що повинні робити територіальні громади для мінімізації втрат біорізноманіття в умовах війни?
3. Формування сильної мережі стейкголдерів для розширення масштабу та ресурсного забезпечення загальнодержавної стратегії збереження біорізноманіття: Мінприроди, міжнародні організації, екопарки, мережі територіальних громад, науковців тощо;
4. Адвокація політичних та законодавчих змін, які гарантуватимуть функціонування норм щодо відновлення біорізноманіття у процесі відбудови інфраструктури громад;
5. Формування типової політики громади щодо відновлення біорізноманіття у після військовий на базі екологічних станцій;
6. Розбудова мережі екостанцій у звільнених від окупантів регіонах із врахуванням принципів резильєнтності (стійкість, мобільність, спроможність до евакуації тощо);
7. Розробка професійних та освітніх стандартів для підготовки кадрів у сфері біорізноманіття;
8. Впровадження комунікаційної стратегії, просвітницької компанії для формування суспільної підтримки заходів із біорізноманіття у період післявоєнної відбудови.
1. Використати всі наявні ресурси для здійснення моніторингу втрат біорізноманіття в уражених бойовими діями конфліктах: формування волонтерських моніторингових груп, які забезпечують одночасно і гуманітарну підтримку і моніторинг екологічної шкоди; розробка надійної методології моніторингу втрат біорізноманіття; мобілізація фінансових ресурсів; створення інформаційної системи бази дати втрат біорізноманіття;
2. Формування типових політик із збереження біорізноманіття в умовах бойових дій: що повинні робити територіальні громади для мінімізації втрат біорізноманіття в умовах війни?
3. Формування сильної мережі стейкголдерів для розширення масштабу та ресурсного забезпечення загальнодержавної стратегії збереження біорізноманіття: Мінприроди, міжнародні організації, екопарки, мережі територіальних громад, науковців тощо;
4. Адвокація політичних та законодавчих змін, які гарантуватимуть функціонування норм щодо відновлення біорізноманіття у процесі відбудови інфраструктури громад;
5. Формування типової політики громади щодо відновлення біорізноманіття у після військовий на базі екологічних станцій;
6. Розбудова мережі екостанцій у звільнених від окупантів регіонах із врахуванням принципів резильєнтності (стійкість, мобільність, спроможність до евакуації тощо);
7. Розробка професійних та освітніх стандартів для підготовки кадрів у сфері біорізноманіття;
8. Впровадження комунікаційної стратегії, просвітницької компанії для формування суспільної підтримки заходів із біорізноманіття у період післявоєнної відбудови.